Будівля, її історія та архітектура

Всі апартаменти занаходяться в одній будівлі за адресою просп. Свободи 1/3, що відразу на розі з вул. Коперника. Кам’яниця збудована у 1816 році за проектом невідомого архітектора.

Спочатку будинок належав торгово-банківській фірмі „Й. Гауснер та В. Віоланд” (так звана кам’яниця Гауснера), а в 1845-1939 власником будинку стало „Кредитне товариство землевласників”.

Відомо, що в 1853-1855 тут мешкав австрійський архикнязь Кароль Людвіґ, прибуття якого до Львова відзначили фейєрверком та факельним походом по проспекту. Від його імені походить давніша назва проспекту.

В 1930-х в будинку проживав над кінотеатром „Палаци” гр. Войцєх Дідушицький.

Наприкінці 1940-х за проектом архітектора М. Микули надбудований четвертий поверх.

Архітектура

Будинок у якому розташовані наші апартаменти є одним з найкращих зразків архітектури стилю ампір у Львові.

Фасади будинку – симетричні. Розвинутий карниз, що виступає над третім поверхом, і смуга фризу над першим ділять їх площини на три горизонтальні яруси.

Головний фасад (з боку просп. Свободи) членується по вертикалі двома симетрично розміщеними креповками з колонними портиками, балконами (на другому поверсі) і пілястрами. В креповках влаштовано наскрізні проїзди, які забезпечують сполучення з внутрішнім подвір’ям.

Фасади прикрашені орнаментальними та фігуративними барельєфними композиціями на теми грецької міфології (авторства Г. Вітвера і А. Шімзера). Прямокутні вікна доповнено профільованими обрамленнями, сандриками і фронтонами.

Внутрішнє планування – анфіладне (перший поверх), коридорно-секційне (верхні поверхи).

На одній розкрепованій частині зображено рельєфи Г. Вітвера „Амур та Психея” (дві версії міфу), на другій поміщено рельєфи А. Шімзера „Еней рятує батька” та „Паріс викрадає Єлену”. Над рельєфами знаходиться фриз з головками путті. На рівні другого поверху розкрепованих частин виступають балкони, які підтримують колони доричного ордеру та консолі у вигляді атлантів. Будинок створений під впливом віденської архітектури поч. ХІХ ст., ампірний декор його головного фасаду вважається одним з найпишніших у Львові.